Технологія реалізації стратегії системних змін

 

І етап. Концептуальне проектування стратегії розвитку закладу освіти – концепція інноваційного розвитку  Петранківської загальноосвітньої школи І - ІІ ступенів.

ІІ етап. Стратегічне планування і реалізація змін – комплексна програма розвитку  «Української національної школи – родини» та відповідні цільові програми.

ІІІ етап. Тактичне планування і реалізація змін – річний план роботи навчального закладу та плани роботи структурних підрозділів (плани виховної, науково-методичної роботи, методичних об’єднань, творчих груп тощо).

ІV етап. Оперативне планування і реалізація змін – тижневі плани роботи адміністрації, індивідуальні плани роботи вчителів, класних керівників.

V етап. Поточне планування і реалізація змін – план засідання педагогічної ради, творчої групи, семінару, уроку (виховного заходу) тощо.

 

         Дидактичний аспект

         Усі наукові дослідження й педагогічна практика сучасної шкоди спрямовані на те, щоб роки перебування в ній були не підготовкою до життя, а власне життям. Завдання школи — створити умови для індивідуального самовираження і розвитку критичного розуму особистості, формувати вміння вчитися і самостійно здобувати знання, прогнозувати своє майбутнє й ефективно розв'язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях. На уроках учитель має не просто дати суму знань, а сформувати життєву компетентність як самоздатність особистості до оптимальних дій, що базуються на знаннях, довірі, цінностях, здобутих завдяки навчанню. У зв'язку з цим помітніше усвідомлюємо гостру потребу реалізації особистісного підходу до учня як основи організації навчально-виховної роботи. Існує тільки один спосіб реалізувати особистісний підхід у навчанні - зробити його (навчання) сферою самоствердження особистості.

         Відповідно до Закону України «Про освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад визначено таку структуру навчально-виховного закладу:

І. Початкова школа (1 – 4 класи).

ІІ. Основна школа (5 – 9 класи).

 

         Початкова школа

         У структурі освіти особливе місце належить початковій школі, оскільки саме на цьому рівні  закладаються основи для успішного подальшого навчання.

         Зміст освіти реалізується через виконання Типових навчальних планів початкової школи, затверджених наказом МОН України від 29.11.2005 р. № 682.

         В основу навчально-виховного процесу покладено принципи етнопедагогіки та передової практики навчання і виховання молодших школярів. За рахунок варіативного компонента навчального плану введено курси  "Християнська етика". Молодші школярі залучаються до збору фольклору, систематизовують зібраний матеріал. З метою усвідомлення належності до рідного краю вивчають свій родовід, реалізують проект "Дерево мого роду".

  

Засобами трудового навчання учні формують знання про давні народні ремесла, беруть участь у гуртку « Віночок творчості».

         Отже, якість початкової освіти постає не як сумарний вияв знань і вмінь із предметів навчального плану, а як інтегрований показник становлення особистості, що охоплює не лише результати навчально-виховного процесу в порівнянні з нормативами, а й життєвий і навчальний досвід учня, умови і характеристики навчання й виховання. Як результат, сформується модель випускника початкової школи.

 

         Основна школа

         Зміст освіти реалізується за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затвердженими наказом ЛІОН України від. 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р.2009р.№66.

         Система навчально-виховної роботи в основній школі, яка спрямована на формування соціальної активності підлітків, передбачає орієнтацію на відповідні принципи її організації:

•  принцип цілеспрямованості;

•  принцип диференціації й індивідуалізації навчально-виховного процесу;

•  принцип оптимізації навчання і виховання;

•  принцип системності й доступності;

•  принцип гуманізації і гуманітаризації педагогічного процесу;

•  принцип налагодження гармонії родинно-шкільного виховання.

         Школа IIступеня дає учням знання основ наук, забезпечуючи при цьому їх взаємозв'язок, системність. У навчально-виховному процесі повною мірою враховуються індивідуальні особливості дитини. З цією метою запроваджено факультативні курси, курси за вибором. У 1—9 класах вивчається курс "Християнська етика".  Для учнів 5 класу організовані факультативні заняття з курсів "Рідний край», для учнів     5-9 класів «Практикум з української мови» та  «Психологічний практикум».

         Уведення курсів за вибором, факультативів із різних навчальних предметів,гуртків  сприяє розвитку індивідуальних здібностей учнів, самореалізації особистості, що значно вплине на мотивування навчання, зорієнтоване на продовження освіти у відповідності до майбутніх життєвих планів.

         Основна школа забезпечить усім випускникам якісний рівень загальноосвітньої підготовки, високий рівень загальнолюдської культури, сформує вміння і бажання самостійно вчитися упродовж усього життя, виховає їх патріотами українського народу, держави.

         Модель випускника основної школи буде характеризуватися сформованими компетентностями.

     

 

Школа з її просвітницьким та народотворчим призначенням покликана разом із родиною зберегти напрацювання поколінь (знання, досвід, моральні цінності, національні традиції, гуманістичні ідеали) та, передавши їх дітям, використати на користь майбутнього.

         Виходячи з того, що виховання є керування процесом розвитку  й саморозвитку особистості, у школі розроблено найважливіші принципи організації взаємин у системі "учень — учитель — батьки", що передбачають:

• безумовну повагу до особистості дитини, увагу до її індивідуальних і вікових особливостей, прийняття її неповторної своєрідності;

•  орієнтацію всього навчально-виховного процесу на потреби родини й дитини;

•  орієнтацію у виборі форм і методів виховання на традиції школи, родини, громади, села, регіону,

• дотримання особистісного підходу   у   вихованні.

         Визначивши завдання і принципи виховного процесу, педагогічний колектив намагається побудувати трирівневу життєздатну систему «Школа + Родина + Я» що передбачає усвідомлення школярем себе як частини шкільної родини, залучення батьків до виховної роботи.

         У  школі діє дитяча організація "Рід", головним завданням якої є оволодіння учнями вміннями і навичками управління, сприяння відродженню історико-культурних традицій українського народу, виховання поваги до родини, друзів, ровесників, почуття власної гідності, надання їм можливості проявити себе на ділі.

         "Рід" організовує і проводить і бере участь в "Екологічній весні", проводить акцію "Екологічна стежина", "Жива вода", організовує виступ агітбригади "Екологи". Традиційно в школі відбувається посвята в першокласники, п'ятикласники "Добрий день, моя родино!". "Рід" бере участь у сільських заходах, святах, змаганнях, що дає можливість кожному школяреві займати активну громадянську позицію.

         Вихованці школи успішно розвивають свої здібності та природні задатки у гуртках, які працюють у позаурочний час.

         Ще одним важливим напрямом особистісного розвитку учнів школи є організація учнівського самоврядування, що сприяє активній участі школярів у житті й діяльності шкільного колективу, виховує відповідальне ставлення до навчання як громадянського обов'язку, дисциплінованість, почуття господаря, організовує дозвілля учнів.

         Переконана, що в становленні української національної школи-родини важливим є єдність шкільного й родинного виховання, завдяки якій виростають справжні громадяни, зароджуються найвищі духовні й моральні цінності, розвивається і зміцнюється нація.

 

 

Взаємодія школи, сім'ї, сільської громади

         Головною метою української системи родинного і національного виховання с організація педагогічної співпраці школи та батьків.

Школа підтримує тісний взаємозв'язок із батьками та громадськістю через раду школи, піклувальну раду, загальношкільний і класні батьківські комітети, входження батьків до органів учнівського самоврядування, творчі звіти школи перед громадськістю. Практикуємо проведення Днів відкритих дверей (відвідування уроків членами батьківського комітету й батьками), шкільних заходів, зокрема традиційних свят за участю родин "Тато, мама, я - спортивна сім'я", "Ну де ще є така чарівна пісня?", свято матері, що є  найкращим шляхом до зближення з дітьми, розуміння і вивчення їх.

         З метою заохочення батьків до виховної діяльності, підвищення їхньої ролі у вихованні дітей, у школі організовано роботу батьківського лекторію "Університет педагогічних знань".

Запроваджуємо нові форми роботи, що сприяють активній співпраці з батьками. Це передусім усні журнали, прес-конференції, зустрічі за "круглим столом". виставки     прикладної,    декоративної    творчості,    родинних    альбомів,     випуск тематичних газет.

         Використовуємо такі види пропагування педагогічних знань, як "Дерево родоводу" (зустрічі поколінь), "У сімейному колі" (індивідуальні консультації, зустрічі з лікарем, психологом, священиком), "Родинний міст" (зустріч з батьками та обговорення проблем виховання), "Народна світлиця" (звернення до народних традицій), "День добрих справ" (спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей), "Сімейна скринька" (з досвіду сімейного виховання).

         За участю церковної громади, священика і школи організовуються дійства до святкування Різдвяних, Великодніх свят.

         Досвід спільної роботи школи, сім'ї,  громадськості свідчить про те, що тільки у тісній співпраці цих інституцій відбуватиметься розвиток, саморозвиток й самореалізація особистості учня, його громадянське становлення.

 

           Схема співпраці педагогічного колективу школи та сім’ї

Навчально-виховне середовище

         Для продуктивного навчання, виховання, фізичного розвитку школярів необхідно  створити ефективні умови, що здатні забезпечити підвищення якості освіти, виховати самостійну, творчу особистість, здатну до змін інноваційного характеру, до самовдосконалення.

         Освітнє середовище української національної школи-родини характеризується створенням атмосфери духовності й родинності, основою якого є:

•  ціннісне ставлення особистості до соціального і природнього  довкілля як до самого себе;

•  обов'язкова участь дітей, учителів і батьків у створенні норм і правил шкільного життя;

•  відкритість рішень, що приймаються, можливість кожного члена колективу впливати на їх характер;

•  побудова навчального закладу як діючої моделі відкритого громадянського суспільства;

•  виборність шкільного самоврядування;

•  функціонування гуртків.

        

         У навчально-виховній роботі виходимо із того, що дитина — абсолютна цінність, особистість, котрій надається можливість бути собою; вона реалізує своє право на освіту і різнобічний розвиток і саморозвиток відповідно до своїх потреб, здібностей і можливостей; учитель розвиває свої професійні й особисті якості, духовну культуру, організовує навчально-виховну діяльність, виходячи з принципу природо-й культуровідповідності, гуманізації, естетизації на основі взаємодії загально-людських і національних цінностей; керівник забезпечує оптимістичний дух діяльності учня і вчителя. Робота шкільного колективу будується на основі партнерського співробітництва, взаємної вимогливості, поваги, довіри, атмосфери спільної радості й успіху.

 

 

Навчально – методичне забезпечення

         «Українська національна школа – родина» функціонує як  базова загальна середня школа І – ІІ ступенів, у якій домінуючим є принцип відкритості. Як мета -

забезпечення здобуття освітнього мінімуму і виховання особистості дитини, здатної творити себе і своє життя, шляхом упровадження в навчально-виховний процес родинної педагогіки та українознавчих цінностей як важливих факторів самоактуалізації і саморозвитку особистості. Школа-родина організовує співпрацю, формує духовну спорідненість усіх жителів і громадян села, плекає авторитет батьків, турбується про дітей, старих і немічних, удосконалює навички культури здоров'я і здорового способу життя, розуміючи це як громадянський і патріотичний обов'язок перед своїм народом. Робота в школі (за своєю орієнтацією, змістом і формами) відповідає національно-культурним потребам, віковим особливостям дітей. Життєдіяльність школи наближається до родинної.

у школі функціонують навчальні кабінети, класи початкової школи, спортивний зал, бібліотека, кімната народознавства, комп’ютерний клас.

         У школі панує родинний мікроклімат, підтримуються звичаї і традиції українського народу.

         У навчальний план введені факультативні заняття та курси за вибором відповідно до специфіки бойківського краю. Відродження народних ремесел забезпечує участь школярів у роботі гуртків  «Бойківська вишивка", "Віночок творчості".

         Школярі пізнають етнокультуру через залучення традицій, звичаїв і обрядів у процес виховання.

         Отже, увесь комплекс виховного впливу, де активізовано засоби етнокультури, є нормою існування життя дитини в родинному осередку і навчальному закладі.

 

         Управлінський аспект

         Ефективне управління - запорука якісних освітніх результатів.

Модель управління школою передбачає створення системи, орієнтованої на виховання, навчання і, головне, на розвиток особистості, відкритої для інновацій. Вона передбачає передусім удосконалення і розвиток колегіальних форм управління, єдність управління й співуправління, формування нових взаємин між школою й середовищем, подолання стереотипів авторитарної педагогіки, науково-методичну спрямованість підвищення кваліфікації вчителів.

В основі управлінської діяльності покладено ідею створення колективу однодумців на чолі з керівником - лідером. Для цього в школі повсякденно турбуємося про те, щоб кожен педагог відчував, усвідомлював, осмислював культуру навчального закладу, його основні цінності й традиції, а також формував у собі потребу оновити орієнтири своєї школи, здійснити нововведення, які позитивно вплинули б на їх розвиток.

         На це спрямовано статут школи, кодекс керівника, кодекс учителя. Особистий приклад у роботі — головний механізм впливу керівника на підлеглих.    Ми звертаємо особливу увагу на розвиток співпраці адміністрації школи з учителями.

         Школа - відкрита соціально-педагогічна система. Разом із педагогічним колективом відповідальність за якість освіти несуть і громадські інституції, батьківськагромада, які виступають соціальними партнерами щодо реалізації державно - громадської моделі управління навчальним закладом.

         Школа є культурно-просвітницьким центром у селі. Співпрацює з органами місцевого самоврядування, сільською громадою, церквою, політичними, громадськими організаціями.

         Пріоритетними напрямами діяльності школи є упровадження інноваційних технологій, особистісно  орієнтованих методик і сучасних інформаційних технологій у навчально-виховний процес; системне відстеження позитивних тенденцій у розвитку особистості учня; розроблення й упровадження комплексної програми пошуку перспективних шляхів навчання, розвитку  й  виховання компетентної особистості.

         Гнучка структура управління, адаптована до завдань школи, сприяє утворенню умов для досягнення мети кожним суб'єктом, дає підстави стверджувати, що лише завдяки ефективному управлінню можна досягти вагомих результатів у процесі  навчання  і  виховання  підростаючого  покоління,  розвитку   творчого  потенціалу  вчителя і учня та освітнього закладу в цілому.

 

Методичний та психологічний супровід

         Методична робота будується відповідно до Положення про методичну роботу з педагогічними кадрами в закладах освіти області. Розроблено структуру методичної роботи на основі діагностично-прогностичного аналізу фахового рівня педагогічних кадрів, вивчення стану навчально-виховного процесу та завдань реалізації законодавчих і нормативних актів, державної національної й регіональної програм розвитку освіти.

         Координатором у реалізації  науково-методичних проблем як засобу підвищення психолого-педагогічної культури вчителя виступають педагогічна рада й  методична рада школи. Працюють два методичні об'єднання,  постійно діє психолого-педагогічний семінар.

         У рамках предметних тижнів, декад  вчителі проводять презентації, відкриті нестандартні уроки, позакласні предметні заходи, творчі учнівські конференції. За їх результатами випускаються інформаційно-методичні бюлетені, проводяться виставки педагогічної творчості: "Методична палітра інноваційної діяльності", "Інновації на уроках", "Портфоліо педагогічної майстерності".

         Методична рада школи працює над створенням банку кращих  відкритих уроків,  допомагає вчителю бути здібним, творчим, що дає змогу навчати молоде покоління мудрості життя, підводить його до нового способу мислення в дії.

         Підвищення професійного рівня вчителів забезпечується шляхом самоосвіти, вивчення документів і матеріалів фахового спрямування, створенням власних вчительських проектів, спільних проектів з учнями.

         Педагоги   беруть участь у шкільних конкурсах "Учитель року", "Класний керівник року".

         Певним звітом педагогічної майстерності, професіоналізму як окремого вчителя, адміністрації, так і колективу загалом є методичні заходи для різних категорій педагогічних працівників району, які проводяться в школі:

• директорів шкіл ;

• заступників директорів з навчально-виховної роботи;

• вчителів української мови і літератури;

• практичних психологів ;

• вчителів християнської етики;

• вчителів світової літератури;

• вчителів математики.

         Щорічно, готуючись упродовж року до педрад, учителі  узагальнюють творчий досвід своїх колег із питань упровадження сучасних освітній технологій.

         Виходячи з необхідності визнання пріоритетності потреб дітей, в основу роботи школи   покладено  принципи  психологічно-педагогічного  вивчення  особистості кожного учня, зокрема, діагностики психологічних  процесів і психічного стану учня; дослідження й корекції соціального статусу дитини; вивчення особистості  школяра в розвитку.

         Діяльність практичного психолога спрямована на оптимізацію навчально-виховного процесу та розвиток особистісної зрілості й компетентності дітей і підлітків. Психологічний супровід виражається у проведенні діагностики особистісних особливостей учнів (вивчення структури здібностей, готовності дитини до навчання в школі). Практичний психолог допомагає батькам у питаннях налагодження взаємин із дитиною й проблем виховання, учням - щодо подолання страхів, агресивності, невпевненості в собі, труднощів у спілкуванні, навчанні, поведінці.

         Психолог школи проводить тренінги з батьками та учнями:

• діти навчаються мистецтву спілкування, готуються до здачі іспитів, участі в олімпіадах, професійного самовизначення,

•  батьки підвищують свою компетентність у спілкуванні з дітьми;

•  класні керівники і вчителі-предметники навчаються конструктивному розв'язанню конфліктів, попередженню емоційного вигоряння.

         Педагоги  школи - учасники постійно діючого психолого-педагогічного семінару.

         Про належний рівень навчально-виховної роботи свідчить рівень якості знань, пізнавальної активності школярів:  всі випускники   здобувають середню освіту, вступають до ВНЗ, здатні адаптуватися в сучасних умовах, у них сформована потреба в самовдосконаленні й саморозвитку. Учні школи є призерами ІІ етапу, учасниками IIIетапу Всеукраїнських предметних олімпіад,  беруть активну участь у міжнародному конкурсі "Кенгуру".

        

МЕХАНІЗМ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ В ПРАКТИКУ

 

         У центрі уваги Української національної школи-родини - діти з їхніми інтересами, проблемами, потребами. Задля їхнього блага існує наша школа, для них— наш педагогічний пошук, творчі знахідки, духовні устремління, прагнення допомогти їм самореалізуватися, самовиразитися, знайти своє місце в такому складному сучасному світі.

         Упровадження моделі  «Української національної школи-родини» передбачає практичну реалізацію концепції розвитку  Петранківської загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів та комплексної програми розвитку, до якої входять цільові програми «Я - особистість», «Школа - сад», «Я - Людина», «Родовід», «Здоров’я» та «Життєдіяльність».

У мікрорайоні школи відсутні культурні, спортивні та інші установи, у яких діти мали бможливість задовольнити свої потреби у фізичному та культурному розвитку в позаурочний час. Тому перед педагогічним колективом  «Школи-родини» постає завдання створити в школі належні умо­ви для максимального розвитку дітей, задоволення їх пізнавальних інтересів, фізичних і культурних потреб.

          Мрія  педагогічного колективу — створити навчальний заклад, у якому учні хочуть учитися, розвивати свої індивідуальні здібності, самовдосконалюватися. Важливо, щоб у такій школі кожен знайшов себе й повірив у власні сили, бо тільки так він зможе почуватися гідною людиною.

         Ідеал  школи - учитель, котрий прагне набути високого професіоналізму, любить колектив, дітей, з якими творчо працює.

         Батьки — партнери у спільній справі виховання особистості, передачі сімейного досвіду від старших до молодших, успадкування суспільних родинних і особистісних цінностей поколінь.

         Врешті, ми маємо стати великою родиною, у якій усі з любов'ю і повагою ставляться один до одного, уболівають за спільний успіх, колективний ріст. Ось у чому бачимо сенс праці.