Правила безпечної поведінки в Інтернеті для дітей:

1.Не повідомляти свою та чужу особисту інформацію в мережі: не викладати в Інтернеті інформацію про себе та сім’ю, адресу проживання та навчання, місця роботи батьків, номери телефонів, наявність матеріальних цінностей, номери кредитних карт, т. ін.

2.Поважати права та інтереси інших людей в Інтернеті потрібно так само, як і в реальному житті: поводитися ввічливо: не можна ображати, насміхатися, обманювати співрозмовників в он-лайні і не робити того, що суперечить закону. Потрібно пам’ятати, що не можна привласнювати собі авторські права на твори інших людей (фото, музику, тексти та інше) і поширювати їх без дозволу власників.

3.Перевіряти інформацію із мережі – обов’язково використовувати декілька джерел для пошуку потрібних запитів, оцінювати надійність і авторитетність ресурсів;

4.Не довіряти всьому, що говорять віртуальні знайомі, особливо, якщо вони пропонують зустрітися в реальному житті, оскільки вони можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають.

5. Пам’ятати, що віртуальний світ іноді коштує реальних грошей, тому без дозволу дорослих не варто робити покупок онлайн, відправляти SMS, електронні повідомлення в обмін на обіцянки отримання спеціальних Інтернет-послуг.

6. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв’яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

7. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

8. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

10. Звертатися за порадою до дорослих у разі виникнення будь-яких труднощів, якщо в Інтернеті що-небудь незрозуміле або дивне, а також, коли пропонують спокусливі, дуже схожі на казкові обіцянки чого-небудь.

 

У день НМТ:

• Будь сконцентрованим. ...

• Дій швидко, але не поспішай. ...

• Спочатку берись за ті завдання, у правильності відповідей на які ти не сумніваєшся.

• Пропускай! ...

• Читай завжди уважно завдання до кінця. ...

• Думай лише про поточне завдання. ...

• Якщо попереднє завдання тобі не під силу, забудь про цю проблему.

 

Поради психолога учням по підготовці до НМТ:

Іспити, як і більшість явищ життя, – явище перехідне. Коли вони закінчуються, з'являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервування, повертається спокійний сон. Але ж можна скласти іспит і з меншими втратами для власного здоров'я, отримати добрі оцінки й чекати наступного іспиту без страху та безсонних ночей.

 

Психологи розцінюють іспит як:

1. «Перетравлювання» значного обсягу інформації, яке пов'язане з великим навантаженням на мозок;

2. Серйозне емоційне напруження і велике навантаження на нервову систему;

3. Оцінювання не лише знань дитини, а й її особистості.

 

Найоптимальніший варіант підготовки до складання іспитів:

Розпорядок дня:

• Харчуватися слід три-чотири рази на день. Мед, горіхи, молочні продукти, риба, м'ясо, овочі та фрукти забезпечать баланс необхідних вітамінів і мінералів в організмі й відновлять енергетичні витрати. Нормальний здоровий сон і відпочинок зменшать навантаження на нервову систему. Не варто відмовлятись від звичних занять спортом – це буде своєрідним відпочинком.

• Слід пам'ятати про біоритмо-логічні особливості: «сова» неефективно працює з 6 – 8 год. ранку, а «жайворонок» навряд чи буде працездатним до 2 – 3 год. ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17 до 18 години.

• Заспокійливі медичні препарати зовсім не потрібні, їх можна вживати лише за призначенням лікаря.

• Каву краще пити вранці й небагато, лише для того, щоб прокинутися (для тих, хто звик саме так розпочинати свій день). Кава підсилює нервовість і тривожний стан у невпевнених собі людей.

 

Правильна організація вивчення навчального матеріалу:

Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчити 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчається 70% усього обсягу, третього дня – решта, четвертого – повторюють вивчене. При цьому складні теми варто чергувати з простішими – не обов'язково вчити всі питан­ня поспіль.

Життя  під  час війни. Що допоможе  залишатись  в  ресурсі.

Психологічний стан та психічне здоров’я під час військових дій є  важливим. У жахливих умовах опинилися тисячі українців.Багато людей переживають виснаження, спустошення, втому. «Пережити війну» - це те, що нам ще треба буде зробити. А ось те, що з нами відбувається зараз - «життя у війні». Ви відчуваєте, як у вас  накопичилася втома - і в кожного різні причини. Хтось відчуває безсилля, бо не може ні на що вплинути, навіть, якщо віддає багато енергії й праці на добрі справи. Інші  намагаються жити повсякденними турботами та уникають будь-яких  новин із інформаційного простору. Ніхто нас не навчав, як поводитись, коли ти на межі життя і смерті. Ми налаштовувалися на інше життя, будували плани на майбутнє. Важливо пам’ятати: психіка має дуже великий потенціал самовідновлення і запас міцності.

Це питання  досліджували ізраїльські психіатри й психологи. Маємо два варіанти: допомогти собі відновитись, дбаючи про психічне здоров’я щодня; постійно перебувати в стані тривоги, розкачувати психіку безжально і, як наслідок,  відновлювати свої  депресивні стани з допомогою спеціалістів і медикаментів.

Стани, які сигналізують про психологічну втому:

Тривожність  Це один із найпоширеніших симптомів.  Людина постійно перебуває у паніці та турбується про майбутнє. У цьому стані складно приймати рішення, адже вас переслідує страх «а якщо».

Засмучення та виснаженість

Якщо відчуваєте апатію, бажання знизити соціальну активність, віддалитися Тут мова саме не про один вечір чи вихідний, коли хочеться нічого не робити та побути на самоті, а про довготривалий стан, який не минає «сам собою» за кілька днів.

Зниження емоційної стійкості

Нестача внутрішньої сили та впевненості приводить до того, що будь-які складнощі здаються майже непереборними. У такому стані людина ризикує не впоратися з емоційним  навантаженням. Проблеми  в житті сприймаються тільки як невдачі, а не як можливості для навчання чи зростання.

Фізичні прояви психологічної втоми:

відчуття втоми безпосередньо на рівні тіла;

проблеми зі сном;

 часті хвороби або хворобливі стани, як-от біль у м’язах, головний біль, проблеми з травленням;

порушення харчування - емоційне переїдання або недоїдання.

Що допоможе зберегти психічне здоров»я під час війни?

достатньо спати (якщо треба, приймаємо заспокійливе), відпочивати;

 робимо паузи від новин, дотримуйтесь цифрової гігієни у соцмережах; знайдіть баланс;

відверто розповідаємо в колі друзів про свої відчуття;

не перестаємо мріяти й планувати, що зробимо після війни;

знижуємо стрес обіймами та гумором, взаємодіємо з тваринами;

Надихайтеся музикою, відео, книгами підтримуємо близьких словами «Я тебе люблю».

Жити попри війну допоможе емоційно не виснажуватись і бути більш ефективним у боротьбі. Жити, ніби війни немає - може рятувати психіку, якщо це її захисний механізм.

Перестати очікувати “коли це закінчиться”. Це звучить жорстоко, але таке очікування забирає у вас сили. Закінчиться. Обов’язково. Але необхідно діяти відповідно до реалій сьогодення.

Безперервно пристосовуватися до нових умов. Для цього відповідаємо на запитання:  Що я можу робити зараз, щоб я відчув себе краще? Який маленький крок я можу зробити протягом 5 хвилин? Найближчої години? В цей день?”

Відмовлятися від того, що емоційно послаблює, погіршує самопочуття, перегляд яких каналів новин посилює  тривогу, які розмови  виснажують?    Відновлювати себе, відповідачи на запитання:

Що додає мені життєвого ресурсу?

Що допомагало почуватися ліпше останніми днями?

Якась діяльність?

Якісь розмови? 

Перегляд якоїсь інформації?

Підтримувати спілкування з близькими людьми, яким довіряєте. Зараз  потрібен емоційний контакт. Тому, якщо ви на відстані, додайте аудіо та відеоспілкування замість текстових повідомлень.

Допомагати іншим, але уважно стежити за правилом «кисневої маски»: допомагаємо лише після того, як подбали про себе (дивись попередні пункти). Якщо сили та можливість є, то думати:

 Кому я можу принести користі зараз?

Хто потребує моєї допомоги?

Якою може бути допомога?

Як заспокоїти людину у кризовому стані телефоном?

1. Встановити контакт, привернути увагу до себе: “Ти мене чуєш?”. Запитати кілька разів, якщо людина в істериці. Ідеально отримати відповідь “так”.

2. Допомогти стишити дихання: “Зроби вдих та видих”, “Зробив?”, “Ще раз?”, “Є?”.

3. Переключити увагу людини на зовнішні об’єкти: “Де ти зараз?”, “Що ти зараз бачиш?”,”Хто поруч з тобою?”

4. Забезпечити безпеку людини: “Ти в безпеці зараз?”, “Тобі зараз щось загрожує?”. Якщо ні, то дати чітку інструкцію, куди йти.

5. Сказати те, що відбувається з людиною: “Ти злякався”, “Ти шокований”, “Це мине”, “Слухай мій голос”, “Я поруч”.

6. Якщо людина продовжує перебувати в афекті, припустимо крикнути, голосно та чітко вимовити ім’я або звернення: “Мама!”; “Бабуся!”.

7. Коли людина заспокоюється, дайте їй інструкцію, що зараз робити: “Іди додому та приготуй їжі, вимкни телевізор та йди умийся”.

8. Домовитеся, коли ви перевірите стан людини: “Я зателефоную тобі через 10 хвилин, обов’язково візьми слухавку”.