Життя  під  час війни. Що допоможе  залишатись  в  ресурсі.

Психологічний стан та психічне здоров’я під час військових дій є  важливим. У жахливих умовах опинилися тисячі українців.Багато людей переживають виснаження, спустошення, втому. «Пережити війну» - це те, що нам ще треба буде зробити. А ось те, що з нами відбувається зараз - «життя у війні». Ви відчуваєте, як у вас  накопичилася втома - і в кожного різні причини. Хтось відчуває безсилля, бо не може ні на що вплинути, навіть, якщо віддає багато енергії й праці на добрі справи. Інші  намагаються жити повсякденними турботами та уникають будь-яких  новин із інформаційного простору. Ніхто нас не навчав, як поводитись, коли ти на межі життя і смерті. Ми налаштовувалися на інше життя, будували плани на майбутнє. Важливо пам’ятати: психіка має дуже великий потенціал самовідновлення і запас міцності.

Це питання  досліджували ізраїльські психіатри й психологи. Маємо два варіанти: допомогти собі відновитись, дбаючи про психічне здоров’я щодня; постійно перебувати в стані тривоги, розкачувати психіку безжально і, як наслідок,  відновлювати свої  депресивні стани з допомогою спеціалістів і медикаментів.

Стани, які сигналізують про психологічну втому:

Тривожність  Це один із найпоширеніших симптомів.  Людина постійно перебуває у паніці та турбується про майбутнє. У цьому стані складно приймати рішення, адже вас переслідує страх «а якщо».

Засмучення та виснаженість

Якщо відчуваєте апатію, бажання знизити соціальну активність, віддалитися Тут мова саме не про один вечір чи вихідний, коли хочеться нічого не робити та побути на самоті, а про довготривалий стан, який не минає «сам собою» за кілька днів.

Зниження емоційної стійкості

Нестача внутрішньої сили та впевненості приводить до того, що будь-які складнощі здаються майже непереборними. У такому стані людина ризикує не впоратися з емоційним  навантаженням. Проблеми  в житті сприймаються тільки як невдачі, а не як можливості для навчання чи зростання.

Фізичні прояви психологічної втоми:

відчуття втоми безпосередньо на рівні тіла;

проблеми зі сном;

 часті хвороби або хворобливі стани, як-от біль у м’язах, головний біль, проблеми з травленням;

порушення харчування - емоційне переїдання або недоїдання.

Що допоможе зберегти психічне здоров»я під час війни?

достатньо спати (якщо треба, приймаємо заспокійливе), відпочивати;

 робимо паузи від новин, дотримуйтесь цифрової гігієни у соцмережах; знайдіть баланс;

відверто розповідаємо в колі друзів про свої відчуття;

не перестаємо мріяти й планувати, що зробимо після війни;

знижуємо стрес обіймами та гумором, взаємодіємо з тваринами;

Надихайтеся музикою, відео, книгами підтримуємо близьких словами «Я тебе люблю».

Жити попри війну допоможе емоційно не виснажуватись і бути більш ефективним у боротьбі. Жити, ніби війни немає - може рятувати психіку, якщо це її захисний механізм.

Перестати очікувати “коли це закінчиться”. Це звучить жорстоко, але таке очікування забирає у вас сили. Закінчиться. Обов’язково. Але необхідно діяти відповідно до реалій сьогодення.

Безперервно пристосовуватися до нових умов. Для цього відповідаємо на запитання:  Що я можу робити зараз, щоб я відчув себе краще? Який маленький крок я можу зробити протягом 5 хвилин? Найближчої години? В цей день?”

Відмовлятися від того, що емоційно послаблює, погіршує самопочуття, перегляд яких каналів новин посилює  тривогу, які розмови  виснажують?    Відновлювати себе, відповідачи на запитання:

Що додає мені життєвого ресурсу?

Що допомагало почуватися ліпше останніми днями?

Якась діяльність?

Якісь розмови? 

Перегляд якоїсь інформації?

Підтримувати спілкування з близькими людьми, яким довіряєте. Зараз  потрібен емоційний контакт. Тому, якщо ви на відстані, додайте аудіо та відеоспілкування замість текстових повідомлень.

Допомагати іншим, але уважно стежити за правилом «кисневої маски»: допомагаємо лише після того, як подбали про себе (дивись попередні пункти). Якщо сили та можливість є, то думати:

 Кому я можу принести користі зараз?

Хто потребує моєї допомоги?

Якою може бути допомога?

Як заспокоїти людину у кризовому стані телефоном?

1. Встановити контакт, привернути увагу до себе: “Ти мене чуєш?”. Запитати кілька разів, якщо людина в істериці. Ідеально отримати відповідь “так”.

2. Допомогти стишити дихання: “Зроби вдих та видих”, “Зробив?”, “Ще раз?”, “Є?”.

3. Переключити увагу людини на зовнішні об’єкти: “Де ти зараз?”, “Що ти зараз бачиш?”,”Хто поруч з тобою?”

4. Забезпечити безпеку людини: “Ти в безпеці зараз?”, “Тобі зараз щось загрожує?”. Якщо ні, то дати чітку інструкцію, куди йти.

5. Сказати те, що відбувається з людиною: “Ти злякався”, “Ти шокований”, “Це мине”, “Слухай мій голос”, “Я поруч”.

6. Якщо людина продовжує перебувати в афекті, припустимо крикнути, голосно та чітко вимовити ім’я або звернення: “Мама!”; “Бабуся!”.

7. Коли людина заспокоюється, дайте їй інструкцію, що зараз робити: “Іди додому та приготуй їжі, вимкни телевізор та йди умийся”.

8. Домовитеся, коли ви перевірите стан людини: “Я зателефоную тобі через 10 хвилин, обов’язково візьми слухавку”.